Можливість продовольчої кризи: як Росія спорожнює світову хлібницю

"Москву звинувачують у використанні голоду як зброї, оскільки вона блокує порти, бомбить сховища та забирає запаси зерна", - експертка Асоціації Оксана Купер про можливість світової провольчої кризи, спричиненої війною в Україні для іноземного видання "Institute for war and peace reporting".

Як українка, яка проживає в Німеччині, Анна Власюк провела незліченну кількість годин у телефонних розмовах, щоб переконатися, що її родина на північному заході України була в безпеці. Одного разу в її місцевий продуктовий магазин прийшла війна.


«Я пішла до супермаркету, і там була табличка: «У нашому магазині немає соняшникової олії через війну в Україні», – розповідає 32-річна правозахисниця. Вона додала, що її батько, фермер у Рівненській області біля кордону Польщі та Білорусі, попереджав її, що це лише питання часу, коли російське вторгнення потрапить на столи мільйонів в Україні та у всьому світі.

Зростає занепокоєння щодо стратегії Кремля, спрямованої на придушення виробництва харчових продуктів в Україні, що вже має катастрофічний вплив на постачання в усьому світі.


Україна є світовою аграрною державою. Її чорнозем є родючим, її земля дешева для обробітку, а морські порти забезпечують зручний шлях до міжнародних ринків. За даними Агентства ООН по сільському господарству, десятки країн покладають на Україну принаймні 50% свого імпорту пшениці, включаючи регіон Сахель в Африці.


Через два місяці війни наслідки очевидні. Експорт з України зупинився, оскільки Росія блокує порти та бомбардує склади, посіви сповільнюються, а майбутні врожаї під питанням, а експерти залишаються песимістичними щодо сільського господарства на сході та півдні України.



«Велика територія полів вийшла з-під контролю українських військових, є проблеми зі збиранням озимих культур, які фермери посіяли до війни, – констатує економіст Віталій Данькевич і додає: - На деокупованих територіях поля були сильно заміновані».

Данькевич, завідувач факультету Поліського національного університету у Житомирі, стверджує, що аграрії зберуть менше 30 відсотків урожаю минулого року. Оскільки мільйони українців втекли, робоча сила також виявиться проблемою.


Виконавчий директор Всесвітньої продовольчої програми Девід Бізлі заявив, що "безсумнівно" президент Росії Володимир Путін використовує голод як зброю проти України. Українська влада звинуватила Росію у створенні голоду.


За даними ООН, блокада Росією в Чорному морі перешкоджає експорту близько 4,5 млн тонн зерна. Російська армія знищила щонайменше два сховища, а військових звинувачують у пограбуванні техніки, а також тоннах зерна, яке, за словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, посилює загрозу глобальній продовольчій безпеці.

4 травня перший заступник Міністра аграрної політики Тарас Висоцький підтвердив, що російські війська вивезли з окупованих територій близько 1,3 млн тонн пшениці.


«У середньому Україна експортувала морем близько п’яти-шести мільйонів тонн зерна на місяць, годуючи близько 400 мільйонів людей у ​​всьому світ, — пояснив Данкевич, — це був хлібний кошик Європи та багатьох азіатських та африканських регіонів… Україна виробляла для світового експорту близько 16% кукурудзи, 12% пшениці і 50% соняшникової олії».


Він додав, що, оскільки порти були заблоковані, залізничний експорт міг обробити лише «дуже малу частину» в 600 000 тонн за один місяць. Крім того, залізничні колії в Україні та ЄС мають різну колію, що додає складності.

Низькі пропозиції та високі ціни вже створюють у деяких країнах продовольчу небезпеку, а мережі супермаркетів у Європі нормують кількість пляшок соняшникової олії, яку може придбати один клієнт.


У Рівному батько Анни Валерій розповів, що дві головні проблеми таких дрібних фермерів, як він, — гроші на новий посівний сезон і продаж зерна минулорічного врожаю.

«[Ми] не встигли продати наше зерно. Минулорічний урожай був непоганий, особливо кукурудзи. Також існує проблема зі сховищем, якщо експорт через порти скоро не відновиться», – сказав 60-річний фермер. Він додав, що цього року планував вирощувати соняшник, оскільки Україна має великі переробні підприємства, що полегшує місцеве виробництво та логістику.

Однак один з найбільших заводів по переробці соняшникової олії знаходиться в Новій Каховці, стратегічному південному портовому місті на річці Дніпро, наразі окупованому росіянами, як і головне місто області Херсон.


Кирило Липко, менеджер із ключових клієнтів компанії «Чумак», яка є власником заводу і є однією з провідних харчових компаній України, сказав, що «зараз у нас немає експорту, наша фабрика зайнята».


Валентин Бевз працює в агрофірмі в Теплику, містечку в західній Вінницькій області неподалік кордону з Молдовою, яке раніше експортувало велику кількість зерна, зокрема пшениці.

«Це допомогло зберегти фірму у воєнний час. У нас є гроші на посів у новому сезоні. Посадка триває, але ресурси та питання логістики дорогі», – пояснив він, додавши, що надлишки зерна з часом можуть бути використані для годування худоби на випадок, якщо порти залишаться під блокадою. Не ідеально для такої кількості продукції, зазначив він.


Інша проблема — повернути всі запаси, які вже знаходяться в українських портах.


«Якийсь час тому я проїжджав неподалік від порту Южний, в районі Одеси. Зерно вивантажили назад у вагони, їх було більше 50», – пояснив Бенц, додавши, що всі витрати на складну логістику, яку спричинила блокада порту, фермери повинні нести самі.


Російські війська на тиждень березня окупували хутір Володимира Семиряги в селі Пересадівка Миколаївської області – і це було нищівно.


«Вони вели вогонь з танків у бік нашого сховища, де було обладнання та продукти. Все це було спалено. Зараз відновлюється лише невеликий трактор. Ситуація дуже складна, мені потрібно працювати, а я не знаю як», – сказав Семиряга, який орендує близько 100 га землі для вирощування переважно зернових та олійних. За його словами, бої тривали приблизно за 40 кілометрів від його села, і він не міг отримати жодного кредиту для додаткового фінансування своєї ферми.


Данькевич попередив, що продовольча безпека залишиться проблемою до 2023 року.


«Ринок не може швидко і за короткий час пристосуватися до цієї війни, – сказав він. - Це матиме різні наслідки [залежно від] регіонів: на американському ринку це може підвищити ціни на продукти харчування, в Африці та Азії це може означати голод».

Контакти 
info.asde@org.ua
вул. Борисоглібська, 16-А
Київ, 04070
067 354 66 98
Головне
  • Про нас
  • StandWithUkraine
  • Фонд сталості
Підписатись на новини компанії